Описано виникнення нової фізичної теорії - квантової, роль у цьому М. Планка, який запропонував її основи 1900 р., передісторію дослідження, що привели до ідеї кванта. Висвітлено подальший розвиток квантової теорії, яка сприяла разом із теорію відносності утвердженню сучасної фізики, формуванню квантово-релятивістської картини світу.

У контексті світової статистичної фізики показано зародження і подальший розвиток фундаментальної ідеї нерівноважної статистичної механіки про ієрархію часів релаксації в системі багатьох частинок. Проведено порівняльний аналіз робіт Дж. Івона, М. Борна і Г. Гріна, Дж. Кірквуда та М.М. Боголюбова. З'ясовано суттєві особливості фундаментальної монографії М.М. Боголюбова "Проблеми динамічної теорії в статистичній фізиці" (1946 р.), саме з якої випливає ідея щодо разрізнення масштабів часу. Вона стала основою нового трактуваня стану систем статистичної механіки як нескінченної послідовності функцій розподілу.

Видатному математику та фізику-теоретику М.М.Боголюбову належить чимало ідей та фундаментальних результатів у багатьох напрямках релятивістської динаміки частинок. Розробивши у середині 60-х рр. аксіоматику квантової теорії поля та дисперсійну техніку, М.М.Боголюбов з рядом своїх співробітників звернувся до теорії елементарних частинок, що бурхливо розвивалась в ті роки, та одержав у ній низку важливих результатів, зокрема, з теорії симетрії та теорії динамічних кваркових моделей.

Висвітлено предісторію та становлення в Україні у 1930 - 1940 рр. статистичної фізики (СФ) як однієї з ключових галузей сучасної теоретичної фізики у контексті розвитку світової науки. На підставі фактичного матеріалу показано місце СФ у системі наук і її значення для формування нового ймовірнісного стилю наукового мислення. Визначено основні етапи еволюції даної галузі. Проаналізовано приоритетні результати у галузі СФ, одержані вітчизняними вченими у наукових інститутах і університетах України.

Освещены предистория и становление в Украине в 1930 - 1940 гг. статистической физики (СФ) как одной из ключевых отраслей современной теоретической физики в контексте развития мировой науки. На основе фактического материала показаны место СФ в системе наук и ее значение для формирования нового вероятностного стиля научного мышления. Определены основные этапы эволюции данной отрасли. Проанализированы приоритетные результаты в отрасли СФ, полученные украинскими учеными в научных институтах и университетах Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: В314.1г(0)

Шифр НБУВ: Ж14597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базі аналізу сучасної філософської, методологічної та історико-наукової літератури запропоновано підхід до розгляду як природознавства в цілому, так його фундаментальних ідей та теорій зокрема. Як ілюстрацію висвітлено генезис та еволюцію ідеї атомізму.

Висвітлено життєвий шлях і наукову творчість відомого фізика та математика Т. О. Афанасьєвої-Еренфест. Показано значення її робіт для аксіоматичної побудови та логічного обгрунтування статистичної механіки та термодинаміки.

Надано аналіз основоположних для розуміння функціонування науки понять ідеї, теорії, наукової картини світу, наукової революції. Запропоновано критерій виявлення найбільш фундаментальних ідей і теорій природознавства, з появою яких пов'язані зміна наукових картин світу і оновлення категоріальної структури теоретичного знання. Розглянуто еволюцію основних фізичних уявлень, наслідком якої стало формування механічної, електродинамічної, квантово-релятивістської картин світу.

Запропоновано підхід до історико-наукових досліджень як до ключового фактора в процесі формування наукового світогляду майбутнього спеціаліста та підвищення його зацікавленості профільною дисципліною. Даний підхід знайшов свою реалізацію у методичних рекомендаціях для підготовки кандидатських та докторських дисертацій з історії фізики (спеціальності 07.00.07 - історія науки та техніки, 01.06.01 - історія фізико-математичних наук). Показано, що впровадження у навчальний процес технічних університетів історико-наукових курсів дозволяє підвищити якість фундаментальної підготовки майбутніх спеціалістів, що в свою чергу сприяє покращанню якості вищої технічної освіти в цілому.

Висвітлено внесок до статистичної фізики видатного фізика Маріана Смолуховського (1872 - 1917), який став одним з перших, хто розпочав роботу в галузі узагальнень ймовірнісних уявлень в Україні. Показано, що саме його основоположні класичні праці зі статистичної фізики 1906 р., присвячені теорії броунівського руху і флуктуацій, започаткували систематичні теоретичні дослідження у Львівському університеті, де вчений працював протягом 1898 - 1913 рр.

Охарактеризовано наукову, педагогічну та організаційну діяльність академіка НАН України І. Р. Юхновського, формування та розвиток його наукової школи зі статистичної фізики, розкрито суть і значення праць вченого та його учнів.

Розглянуто роботи Л. Д. Ландау, виконані ним в харківський період його діяльності (1932 - 1937) - під час керування відділом теоретичної фізики в Українському фізико-технічному інституті та викладання в Харківському університеті, а також роботи деяких його учнів (В. Л. Германа та ін.), описано виховання ним наукової молоді та науковий стиль вченого. Зроблено висновок, що наукова творчість засновника харківської теоретичної школи, видатного фізика Л. Д. Ландау здійснила великий вплив на формування фізичної науки України.

Висвітлено наукову та педагогічну діяльність академіка НАН України С. В. Пелетминського; показано його риси як людини, вченого, наставника молоді; охарактеризовано формування та розвиток його наукової школи зі статистичної фізики.

Висвітлено біографію, наукову і педагогічну діяльність учня академіка Л. Д. Ландау, харківського фізика-теоретика, професора В. Л. Германа (1914 - 1964).

Проаналізовано вплив наукових праць академіка НАН України М.М. Боголюбова на розвиток статистичної фізики (СФ) в Україні. Наведено результати досліджень в галузі нелінійних коливань, СФ, квантової теорії поля та теорії елементарних частинок. Висвітлено задачі СФ та її методологію, процес формування наукової школи вченого.

Проанализировано влияние научных трудов академика НАН Украины Н.Н. Боголюбова на развитие статистической физики (СФ) в Украине. Приведены результаты исследований в области нелинейных колебаний, СФ, квантовой теории поля и теории элементарных частиц. Освещены задачи СФ и её методология, процесс формирования научной школы учёного.

Вперше в історіографії комплексно досліджено в контексті еволюції світової науки становлення та розвиток статистичної фізики в Україні у 1930 - 1960-х рр. Доведено, що передісторію статистичної фізики в Україні склали праці з термодинаміки М. Д. Пильчикова та О. П. Грузинцева, з дифузії М. О. Умова, з молекулярної фізики та критичного стану речовини М. П. Авенаріуса, а також теоретичні узагальнення ймовірнісних уявлень М. М. Пирогова, М. М. Шиллера. Встановлено, що розгортання широкомасштабних досліджень у галузі статистичної фізики в Україні обумовлене виходом у 1946 р. фундаментальної монографії М. М. Боголюбова та запропонованою ним ідеєю ієархії часів релаксації у багаточастинкових системах. Встановлено персональний склад, характерні риси, стиль та методи, а також внесок у науку даних наукових шкіл, переважна більшість архівних документів яких до наукового обігу вводиться вперше.

Розглянуто життєвий і творчий шлях академіка М. М. Боголюбова, який стояв біля витоків формування ряду сучасних напрямів природознавства і був видатним феноменом в історії математики, механіки і фізики. Він здійснив значний вплив на розвиток математичної і теоретичної фізики в Україні та світі, запропонував нові ідейні підходи у таких різних наукових галузях, як математична і статистична фізика, квантова теорія поля, теорія елементарних частинок. М. М. Боголюбов у 40 - 60-х рр. XX ст. став лідером великої наукової школи і у 1966 р. організував Інститут теоретичної фізики АН України.

Висвітлено 10-річний досвід молодіжних конференцій з історії науки і техніки, які з 2002 р. проводить відділ історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва та фізико-математичний факультет Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Показано, що історико-наукові дослідження мають світоглядну спрямованість, тому участь у конференції сприяє усвідомленню студентською молоддю ролі науки, техніки та освіти, їх історії та сучасного стану. До складу оргкомітету конференції входять 4 академіки та 1 член-кореспондент НАН України, 1 академік та 1 член-кореспондент АПН Украни, 11 професорів. Кількість учасників конференції зростала від 18 (з 3 установ) у 2002 р. до 104 (з 20 установ) у 2012 р. За 10 років у роботі конференції брали участь молоді вчені, аспіранти, студенти та учні старших класів з 14 міст та 32 ВУЗів, ліцеїв та наукових установ Росії, України, Польщі, США, Туреччини. Щорічно видаються збірники матеріалів конференцій.

Подано праці вченого з історії, філософії й організації науки. Висвітлено суспільне значення Ломоносовського дня. Розкрито питання про природні продуктивні сили в Росії з XVIII до ХХ ст. Висвітлено думки та зауваження про Гете як натураліста. Охарактеризовано наукову революцію та філософію. Висвітлено проблему часу в сучасній науці. Обгрунтовано питання про завдання Полярної комісії. Увагу приділено основним принципам і умовам організації роботи Академії наук. Акцентовано увагу на найближчих завданнях дослідження льоду арктичних областей.

Приділено увагу життєвому та творчому шляху академіка М. М. Боголюбова. який стояв біля витоків формування ряду сучасних природничо-наукових напрямів і був видатною постаттю в історії математики, механіки та фізики. Показано, що навколо М. М. Боголюбова вже у 1940 - 1950-х рр. спочатку в Києві, а потім у Москві та Дубні почав консолідуватися колектив учнів, який сформувався згодом у ядро наукової школи. Реконструйовано творчий портрет вченого.

The article is devoted to the person of academician M. M. Bogolyubov, who stood near principles of forming of numerous scientific directions of modern natural sciences and was the special phenomenon in the history of mathematics, mechanics and physics. It was shown that team of pupils formed later his scientific school started to consolidate around Bogolyubov in the 1940 - 1950’s in Kiev, then in Moscow and Dubna. The creative portrait of a scientist was reconstructed. M. M. Bogoliubov has profound scientific and encyclopedic erudition, deep analysis, dedication, strength and outstanding efficiency, high moral character - creative generosity, kindness and benevolence, humanity, tireless energy and seething, rest- less nature, willingness to help people.

Уделено внимание жизненному и творческому пути академика H.H. Боголюбова, который стоял у истоков формирования ряда современных естественнонаучных направлений и был выдающимся феноменом в истории математики, механики и физики. Показано, что вокруг Н. Н. Боголюбова уже в 1940 - 1950-х гг. сначала в Киеве, а затем в Москве и Дубне начал консолидироваться коллектив учеников, который сформировался впоследствии в ядро научной школы. Реконструирован творческий портрет ученого.